Як потрібно спілкуватися батькам з дитиною в сім’ї, щоб вона почувалася щасливою

1. Створіть природні і доброзичливі умови спілкування в сім’ї.
2. Будьте тактовними та ввічливими один з одним.
3. Не сваріться та не сперечайтеся в присутності дитини.
4. Цікавтеся справами один одного.
5. Намагайтеся не критикувати один одного (чоловік дружину і навпаки).
6. Не робіть зауважень в присутності дитини.
7. Щодня сідайте разом з дитиною за стіл.
8. Обмінюйтесь думками, радьтеся з членами сім’ї, цікавтеся їх думкою.
9. Постарайтеся концентрувати свою увагу на кращих сторонах. Не концентруйтеся на дратівливих звичках когось із членів сім’ї. Долайте своє роздратування, зверніть увагу на картину в цілому, замініть негативні емоції в своїй свідомості позитивними.
10. Робіть компліменти членам сім’ї.
11. Діліться своїми радощами і смутком. Знання подій, що відбуваються в житті всіх членів сім’ї, створює єдність, оскільки у вас з’являється загальний фундамент для досягнення успіху в майбутньому.
12. Створіть такі умови в сім’ї, при яких дитина бачитиме її (сім’ю) в ідеалі.

 

Ключові заповіді для батьків

1. Не навчайте того, з чим самі необізнані.
2. Не сприймайте дитину як свою власність, не ростіть її для себе. Ваша мета – виростити її для життя серед людей.
3. Довіряйте дитині. Залишайте за нею право на власні помилки, тоді дитина опанує вміння їх самостійно виправляти.
4. Не ставтеся до дитини зневажливо. Дитина повинна бути впевнена у своїх силах, тоді з неї виросте відповідальна особистість.
5. Будьте терплячими. Ваша нетерплячість – ознака слабкості, демонстрація вашої невпевненості у собі.
6. Будьте послідовними у своїх вимогах, але пам’ятайте: твердість лінії у вихованні досягається не покаранням, а стабільністю обов’язкових для виконання правил, спокійним тоном спілкування, неквапливістю і послідовністю.
7. Потурбуйтеся про те, що ваша дитина накопичувала досвід у спокійному темпі. Дозвольте їй відпочивати від розпоряджень, наказів, зауважень. Нехай вона вчиться розпоряджатися собою.
8. Оцінюючи дитину, говоріть їй не тільки про те, чим ви особисто незадоволені, а про те, що вас радує. Не порівнюйте її із сусідською дитиною, однокласниками, друзями. Порівнюйте, якою вона була вчора і якою є сьогодні. Це допоможе вам швидше опанувати ази батьківської мудрості.
9. Ніколи не говоріть, що вам бракує часу виховувати свою дитину. Це все одно, що сказати: «Мені ніколи тебе любити». Ми виховуємо своїх дітей прикладом власного життя, власною системою цінностей, виховуємо своєю присутністю і відсутністю, виразом обличчя, звичним тоном спілкування з людьми, облаштуванням у квартирі, ставленням до праці та дозвілля. Тож давайте вчитися виховувати наших дітей, пізнавати те, чого ми не знаємо, знайомитись з основами педагогіки, психології, права, якщо насправді любимо їх і бажаємо їм щастя.